Выпускной класс? Пора готовиться! Все про ЗНО: расписание ЗНО, регистрация на ЗНО, программы ЗНО, вопросы и ответы ЗНО.

ВУЗы Украины по регионам. Рейтинги ВУЗов. Болонский процесс в Украине.

Высшее образование за границей. FLEX - бесплатное обучение в США.




Поиск по сайту


Главная > ЗНО 2009 > Программа по биологии ч.1



Программа внешнего независимого тестирования 2009 года по биологии
часть первая

биология

Уверенное знание общеобразовательные предметов, в том числе и биологии, необходимо, даже если Вы не планируете посвятить свою жизнь именно этой науке. Возможно, Вы будете синтезировать новые лекарства, выводить новые сорта кукурузы или продавать очки оптом - в любом случае эти знания будут полезны.

Ниже приведена программа внешнего тестирования по биологии:



Програму зовнішнього незалежного оцінювання з біології 2009 року розроблено на основі чинної програми з біології для 6-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів.

Матеріал програми зовнішнього незалежного оцінювання розподілено на 6 тематичних блоків: «Вступ», «Молекулярний рівень організації життя», «Клітинний рівень організації життя», «Організменний рівень організації життя» , «Надорганізменні рівні життя», «Історичний розвиток органічного світу», які в свою чергу розподілено за розділами і темами.

Завданням зовнішнього незалежного оцінювання з біології є оцінити знання і уміння учасників зовнішнього незалежного оцінювання про:

  • принципи структури та функціонування біологічних систем, їх індивідуальний та історичний розвиток, взаємозв’язок між організмами і середовищем;
  • особливості будови та процесів життєдіяльності вірусів, прокаріот, грибів, рослин, тварин та людини;
  • основні поняття, закономірності і закони, що стосуються будови, життя і розвитку організмів, єдність органічного світу;
  • порівняння біологічні об’єктів, явищ і процесів;
  • виявлення і обґрунтовування причинно-наслідкових зв’язків у біологічних системах;
  • аналіз, систематизацію, узагальнення закономірностей живої природи;
  • пояснення біологічних явищ і процесів, загальних властивостей живих систем та перспектив розвитку біосфери.

Назва розділу, теми
Знання
Предметні уміння та способи навчальної діяльності
Вступ
Сучасне визначення життя. Основні ознаки живого. Рівні організації життя: молекулярний, клітинний, організменний, популяційний, екосистемний, біосферний.
Характеризувати основні ознаки живого.
Пояснювати значення біологічної науки в житті людини і суспільства.
Аналізувати структуру та визначати властивості рівнів організації життя.
Молекулярний рівень життя
Елементний склад організмів
Класифікація хімічних елементів за їхнім вмістом в організмах (макроелементи, у тому числі органогени, мікроелементи). Наслідки недостатнього або надлишкового надходження в організм людини хімічних елементів (I, F, Fe, Ca, Pb,) та способи усунення їх нестачі.
Ендемічні хвороби.
Називати органогенні елементи, макроелементи, визначати їх роль в побудові молекул.
Порівнювати співвідношення хімічних елементів у живій та неживій природі.
Використовувати знання для визначення можливості уникнення захворювань людини, що виникають через нестачу або надлишок деяких хімічних елементів.

Неорганічні сполуки в організмах

Роль води, солей та інших неорганічних речовин в організмі. Гідрофільні сполуки. Гідрофобні сполуки.
Наводити приклади значення неорганічних речовин.
Характеризувати біологічну роль води.
Встановлювати взаємозв’язок між фізико-хімічними властивостями та біологічною роллю води.
Органічні сполуки в організмах

Будова, властивості і функції органічних сполук: ліпідів, вуглеводів (моносахаридів, полісахаридів), амінокислот, білків, нуклеотидів, АТФ, нуклеїнових кислот.
Рівні структурної організації білків і нуклеїнових кислот. Мономер, полімер, біополімери, пептиди, поліпептиди, макроергічний зв'язок, комплементарність, реплікація, денатурація, ренатурація, деструкція, емульгація, ген, регуляторний ген, структурний ген.
Ферменти, їх будова, властивості та застосування у господарській діяльності людини.
Біологічно активні речовини (вітаміни, гормони, нейрогормони, фітогормони, алкалоїди), їх біологічна роль.
Наводити приклади значення органічних речовин, застосування ферментів в господарській діяльності людини.
Розпізнавати головні класи органічних сполук за їх структурними формулами та властивостями.
Визначати роль хімічних зв’язків в структурній організації макромолекул.
Порівнювати ДНК і РНК за складом і рівнями структурної організації.
Встановлювати: закономірність між просторовою організацією макромолекул та біологічними функціями речовин; взаємозв’язок між будовою органічних речовин та їх функціями.
Розв’язувати елементарні вправи з молекулярної біології: визначати молекулярну масу речовини за масою одного з її компонентів, довжину молекули нуклеїнової кислоти, її склад; моделювати процеси реплікації.
Обґрунтовувати єдність хімічного складу організмів, живої і неживої природи.
Клітинний рівень організації життя
Організація клітин
Основні положення сучасної клітинної теорії.
Мембрани, їхня структура, властивості та основні функції. Плазматична мембрана. Транспорт речовин через мембрани.
Надмембранні комплекси (клітинна стінка, глікокалікс). Підмембранні комплекси (мікронитки, мікротрубочки). Цитоскелет, його функції.
Цитоплазма та її компоненти. Органели. Одномембранні та двомембранні органели. Клітинні включення. Рибосоми, полірибосоми, клітинний центр, органели руху, ендоплазматична сітка, апарат Гольджі, лізосоми, вакуолі, мітохондрії, пластиди та їх типи (особливості їхньої будови і функцій). Взаємні перетворення пластид. Автономія мітохондрій та хлоропластів у клітині.
Будова та функції ядра. Хромосоми, особливості будови та хімічного складу. Гомологічні хромосоми. Аутосоми та статеві хромосоми (гетерохромосоми). Каріотип. Хромосомний набір ядра (гаплоїдний, диплоїдний, поліплоїдний).
Типи організації клітин (прокаріотичний та еукаріотичний).
Особливості організації клітин прокаріотів. Нуклеоїд прокаріотів. Плазміди.
Особливості організації клітин еукаріотів.
Порівнювати клітинну теорію Т.Шванна та сучасну клітинну теорію.
Пояснювати: взаємозв’язок мембран в еукаріотичній клітині та їх участь у клітинній взаємодії; способи транспорту речовин через мембрани.
Порівнювати будову і функції поверхневого апарату тварин, рослин, грибів, прокаріотів.
Характеризувати будову і функції складових клітини.
Встановлювати взаємозв’язок між будовою і функціями складових клітини.
Розпізнавати клітини та їх складові на схематичних малюнках та мікрофотографіях.
Встановлювати взаємозв’язок складових ядра, цитоплазми і поверхневого апарату клітини.
Пояснювати: роль ядра у збереженні, передачі та реалізації спадкової інформації; значення стабільності каріотипу для існування виду.
Виділяти істотні ознаки будови прокаріотичних і еукаріотичних клітин.
Порівнювати прокаріотичні і еукаріотичні клітини.
Виявляти причини відмінностей у будові клітин прокаріотів та еукаріотів (рослин, тварин, грибів).
Робити висновок про: загальний план будови клітин всіх організмів; клітину - елементарну цілісну живу систему.
Клітинний цикл
Клітинний цикл. Інтерфаза. Мітоз та його фази. Мейоз та його фази. Кон’югація гомологічних хромосом. Кросинговер.
Пояснювати сутність і біологічне значення мітозу і мейозу; кросинговеру.
Аналізувати: етапи клітинного циклу; фази мітозу і мейозу.
Порівнювати мітотичний і мейотичний поділи клітини.

Обмін речовин та перетворення енергії
Обмін речовин (метаболізм).Обмін речовин (метаболізм).метаболізм). Пластичний (асиміляція) та енергетичний (дисиміляція) обмін. Джерела енергії для організмів. Автотрофні (фототрофні, хемотрофні) і гетеротрофні організми.
Етапи перетворення енергії в організмі: підготовчий, анаеробний (безкисневий) та аеробний (кисневий). Аеробне та анаеробне дихання.
Біосинтез білків та його етапи. Генетичний код і його властивості. Кодон, антикодон, стоп-кодони, екзони, інтрони. Транскрипція. Трансляція. Біосинтез нуклеїнових кислот. Реакції матричного синтезу.
Фотосинтез. Основні події світлової та темнової фаз фотосинтезу. Підсумкове рівняння процесу фотосинтезу. Значення фотосинтезу.
Виведення продуктів обміну речовин.
Наводити приклади автотрофних (фото- і хемо-) і гетеротрофних організмів.
Пояснювати сутність і значення: асиміляції і дисиміляції; біосинтезу білків і нуклеїнових кислот; гліколізу; дихання; фотосинтезу; вплив умов довкілля на інтенсивність процесу фотосинтезу; роль АТФ в енергетичному обміні; роль ферментів у забезпеченні процесів обміну речовин.
Порівнювати фотосинтез і дихання, дихання і гліколіз, транскрипцію і реплікацію.
Виявляти особливості фотосинтезу еукаріотів та прокаріотів.
Аналізувати етапи енергетичного та пластичного обміну.
Моделювати процеси трансляції, транскрипції.
Організменний рівень життя
Неклітинні форми життя
Віруси, їх хімічний склад, будова та відтворення.
Механізм проникнення вірусів в організм та клітини хазяїна. Вплив вірусів на організм хазяїна.
Профілактика вірусних хвороб.
Роль вірусів у природі та житті людини.
Наводити приклади хвороб, які спричиняють віруси.
Характеризувати механізми проникнення вірусів в клітини людини, тварин, рослин, бактерій.
Пояснювати шляхи зараження хворобами, які спричиняють віруси; вплив вірусів на організм хазяїна.
Розкривати роль вірусів у природі й житті людини; принципи застосування вірусів у біотехнологіях.
Обґрунтовувати заходи профілактики вірусних хвороб.
Бактерії
Загальна характеристика прокаріотів (бактерії, ціанобактерії). Особливості будови та процесів життєдіяльності прокаріотів (живлення, дихання, розмноження, спороутворення, обмін спадковою інформацією). Взаємозв’язки прокаріотів з іншими організмами (мутуалізм, коменсалізм, паразитизм). Різноманітність та роль прокаріотів у природі та житті людини. Хвороботворні бактерії та захворювання, що ними викликаються. Заходи боротьби із збудниками та профілактика інфекційних захворювань.
Наводити приклади хвороб, які спричиняють бактерії.
Розпізнавати бактерії, ціанобактерії на схемах, малюнках, мікрофотографіях;
Виділяти істотні ознаки бактерій, ціанобактерій.
Порівнювати будову та життєдіяльність бактерій та ціанобактерій.
Визначати взаємозв’язки прокаріотів з іншими організмами.
Розкривати роль прокаріотичних організмів у природі та в житті людини; принципи застосування бактерій у біотехнологіях.
Обґрунтовувати заходи профілактики інфекційних захворювань.
Рослини
Загальна характеристика царства Рослини.
Принципи класифікації рослин. Життєві форми рослин.
Виділяти істотні ознаки царства Рослини.
Пояснювати принципи класифікації рослин.
Розпізнавати за ознаками зовнішньої будови життєві форми рослин.
Обґрунтувати роль рослин у природі і житті людини.

Будова і процеси життєдіяльності рослин

Принципи організації тіла рослин.
Тканини багатоклітинних рослин (твірна, покривна, основна, механічна, провідна) їх будова і функції.
Вегетативні органи рослин (корінь; пагін: стебло, листок; зародковий пагін – брунька) їх будова і функції. Видозміни вегетативних органів рослин.
Генеративні органи покритонасінних рослин (квітка, насінина, плід) їх будова і функції. Утворення насіння та плодів.
Особливості будови насінини одно- та дводольних рослин. Органи розмноження вищих спорових рослин (спорангії, гаметангії: антеридії, архегонії). Спори.
Взаємозв’язок органів рослин.
Живлення рослин (мінеральне живлення, повітряне живлення–фотосинтез). Дихання рослин. Транспірація.
Рух речовин (органічних і неорганічних).
Розмноження рослин (форми розмноження водоростей, вищих спорових та насінних рослин). Вегетативне розмноження рослин. Особливості запліднення у вищих спорових і покритонасінних рослин. Запилення та його способи.
Ріст і розвиток рослин. Життєві цикли рослин (чергування поколінь, спорофіт, гаметофіт). Тривалість життя рослин. Подразливість та рухи рослин. Регуляція процесів життєдіяльності у покритонасін-них рослин. Фітогормони.
Розпізнавати: тканини, органи рослин на схемах і малюнках.
Характеризувати: особливості будови тканин і органів рослин; видозміни вегетативних органів рослин; типи кореневих систем; утворення насіння і плодів; способи вегетативного розмноження; процеси життєдіяльності рослин; ріст і розвиток рослин; вплив добрив на ріст і розвиток рослин; рухи рослин; регуляцію функцій у покритонасінних рослин.
Пояснювати: значення видозмін вегетативних органів рослин; значення квітки, плоду, подвійного запліднення у покритонасінних рослин; біологічне значення вегетативного розмноження, запилення, фотосинтезу, дихання, транспірації.
Порівнювати: одноклітинні, колоніальні та багатоклітинні організми; типи кореневих систем; будову насінини однодольних і дводольних рослин.
Застосовувати знання для: використання різних способів вегетативного розмноження рослин у господарстві людини; створення оптимальних умов для проростання насіння.
Визначати: спосіб запилення квітки, способи поширення плодів за їхньою будовою; закономірності процесів життє-діяльності рослин;
Аналізувати принципи організації багатоклітинних рослин.
Встановлювати: взаємозв’язок будови та функцій тканин, органів рослин; зв'язок між будовою квітки і способом запилення; взаємозв’язок органів рослин.
Обґрунтовувати значення появи в процесі еволюції квітки і плоду; цілісність організму рослин.
Різноманітність рослин Особливості будови і процесів життєдіяльності водоростей, вищих спорових рослин, насінних рослин.
Загальна характеристика відділів: Зелені водорості; Бурі водорості; Червоні водорості; Діатомові водорості; Мохоподібні; Плауноподібні; Хвощеподібні; Папоротеподібні; Голонасінні; Покритонасінні. Принципи класифікації покритонасінних рослин. Особливості будови класів Однодольні, Дводольні.
Особливості поширення рослин різних таксонів. Значення рослин різних таксонів у природі та житті людини. Зникаючі види рослин в Україні.
Розпізнавати представників відділів рослин на малюнках і фотографіях.
Вирізняти особливості водоростей, вищих спорових рослин, насінних рослин.
Пояснювати принципи класифікації покритонасінних рослин.
Характеризувати: особливості рослин різних відділів, класів Однодольні і Дводольні; особливості пристосувань рослин до наземного, водного та паразитичного способу життя; взаємозв’язки рослин між собою, з іншими організмами і неживою природою.
Визначати: представників різних систематичних груп (відділів, класів покритонасінних) рослин за ознаками зовнішньої будови; причини, що зумовлюють поширення рослин різних таксонів на земній кулі; риси ускладнення в будові рослин різних таксонів; причини, що зумовлюють панування покритонасінних рослин у сучасній флорі.
Аналізувати зміни в будові, процесах життєдіяльності рослин в результаті пристосування їх до життя на суходолі.
Порівнювати рослини різних систематичних груп.
Гриби. Лишайники
Загальна характеристика царства Гриби. Особливості будови, поширення, середовища існування та процесів життєдіяльності (живлення, дихання, розмноження) шапкових, цвілевих грибів дріжджів, грибів – паразитів. Роль грибів у природі та житті людини. Мікориза.
Будова лишайників. Форма слані лишайників (накипні, листуваті, кущисті). Особливості життєдіяльності лишайників.
Значення лишайників у природі і житті людини.
Розпізнавати: основні групи грибів, накипні, кущисті, листуваті лишайники на малюнках, схемах та фотографіях.
Характеризувати: будову грибів і лишайників; процеси життєдіяльності (живлення, розмноження) грибів; лишайники як симбіотичні організми.
Пояснювати пристосування грибів до факторів середовища.
Встановлювати взаємозв’язки грибів і вищих рослин.
Розкривати роль грибів і лишайників у природі і значення їх в житті людини.
Визначати причини витривалості лишайників.
Порівнювати: принципи організації, будову і процеси життєдіяльності грибів, рослин і тварин.

вторая часть

Тестирование 2009

Главная > ЗНО 2009 > Программа по биологии ч.1
 
загрузка...