Выпускной класс? Пора готовиться! Все про ЗНО: расписание ЗНО, регистрация на ЗНО, программы ЗНО, вопросы и ответы ЗНО.

ВУЗы Украины по регионам. Рейтинги ВУЗов. Болонский процесс в Украине.

Высшее образование за границей. FLEX - бесплатное обучение в США.




Поиск по сайту


Главная > ЗНО 2009 > Программа по истории ч.1



Программа внешнего независимого оценивания 2009 года по истории Украины
Часть первая

история

Уже во время подготовки к ЗНО будущему абитуриенту стоит очень серьезно задуматься во-первых - о выборе своей будующей специальности, а во-вторых - о выборе ВУЗа. Не секрет, что университеты, занимающие первые строчки в рейтингах ВУЗов Украины, как правило обеспечивают более высокий уровень образования, а их выпускники более востребованы на рынке труда. Стоит также рассмотреть возможность получения образования за границей, так, например, обучение в Польше, позволит в будущем претендовать на высоокооплачиваемую работу не только в Украине, но и за ее пределами.


Ниже приведена первая часть программы внешнего независимого тестирования по истории Украины:


Метою зовнішнього незалежного оцінювання з історії України є оцінювання знань та умінь учасників зовнішнього незалежного оцінювання:
- про основні політичні, соціально-економічні, культурні події та видатних історичних діячів;
- встановлювати причиново-наслідковi зв’язки подій і явищ;
- працювати з різними джерелами інформації;
- визначати хронологічні межі соціально-економічних та політичних подій, їхні зміст та послідовність;
- позначати на картосхемі місця історичних подій;
- визначати найважливіші зміни, що відбувалися й вiдбуваються в житті людства;
- аналізувати історичні джерела, класифікувати їх;
- пояснювати і застосовувати поняття й терміни.


Розділ програми Факти, дати, історичні персоналії, поняття та терміни Предметні уміння
Стародавня історія України

Факти: поява і розселення людей на території України. Поширення землеробства і скотарства на землях України. Кочовики за раннього залізного віку. Заснування античних міст-колоній в Північному Причорномор’ї та Криму. Перші писемні згадки про давніх слов'яни (венедів, антів, склавинів). Велике розселення слов’ян.

Дати:
ІV – середина III тис. до н.е. – трипільська культура;
VI – VII ст. – Велике розселення слов’ян.

Поняття та терміни: історичні джерела, археологічна культура, палеоліт, мезоліт, неоліт, бронзовий вік, ранній залізний вік, ремесло, осілий спосіб життя, кочовий спосіб життя, колонізація.

Встановлювати хронологічну послідовність основних явищ, процесів, подій періоду, співвідносити явища, процеси, події з відповідною епохою.

Позначати на картосхемі місця основних стоянок людей кам'яного віку на теренах сучасної України; території розселення трипільців, кіммерійців, скіфів та сарматів, місцерозташування античних міст-колоній Північного Причорномор'я та Криму, напрямки розселення слов'ян під час Великого переселення народів.

Називати імена визначних діячів, пам’ятки культури доби.

Визначати риси неолітичної революції, причини та наслідки занепаду Великої Скіфії, особливості грецької колонізації Північного Причорномор'я та Криму, наслідки та значення Великого розселення слов'ян.

Характеризувати суспільне, господарське та духовне життя носіїв трипільської культури, кіммерійців, скіфів, давніх слов'ян.

Виникнення та розквіт Київської Русі

Факти: розселення східнослов’янських племінних союзів. Утворення Київської Русі. Внутрішньо-та зовнішньополітична діяльність князів/княгині: Олега, Ігоря, Ольги, Святослава. Князювання Володимира Великого та Ярослава Мудрого. Запровадження християнства як державної релігії. Спорудження Софійського собору. Правління Ярославичів. Боротьба за київський стіл між Ярославичами. Князювання Володимира Мономаха та його сина Мстислава в Києві.

Дати: 882 р. – об'єднання північних та південних руських земель Олегом;
988 р. – запровадження християнства як державної релігії;
1019–1054 рр. – князювання Ярослава Мудрого в Києві;
1097 р. – Любецький з’їзд князів.

Персоналії: Олег, Ігор, Ольга, Святослав, Володимир Великий, Ярослав Мудрий, Володимир Мономах.

Поняття та терміни: племінний союз, князь, бояри, верства, язичництво, християнство.

Встановлювати хронологічну послідовність основних подій періоду, співвідносити історичні явища, процеси, події з відповідною епохою.

Позначати на картосхемі території розселення східнослов'янських племінних союзів у VIII – IX ст., шлях "з варяг у греки", територіальні межі Київської Русі за Олега, Святослава, Володимира Великого та Ярослава Мудрого.

Називати імена визначних діячів, пам’ятки культури періоду.

Визначати наслідки внутрішньо-та зовнішньополітичної діяльності князів доби, передумови та історичне значення запровадження християнства як державної релігії, значення та наслідки Любецького з’їзду князів.

Характеризувати внутрішню та зовнішню політику Аскольда, Олега, Ігоря, Ольги, Святослава, Володимира Великого та Ярослава Мудрого, Володимира Мономаха та його сина Мстислава.

Київська Русь за часів роздробленості.
Галицько-Волинська держава

Факти: роздробленість Київської Русі. Боротьба за київський стіл. Об’єднання Галицького та Волинського князівств. Князювання Данила Романовича. Монгольська навала на південно-західні землі Русі. Розподіл і збереження Галицько-Волинської держави нащадками Данила Романовича.

Дати: 1187 р. – перша згадка назви „Україна” в писемних джерелах;
1199 р. – утворення Галицько-Волинської держави;
1238 – 1264 рр. – правління Данила Романовича;
1240 р. – захоплення Києва монголами.

Персоналії: Ярослав Осмомисл, Роман Мстиславович, Данило Романович, Лев Данилович, Юрій І Львович, Юрій ІІ Болеслав.

Поняття та терміни: роздробленість, федеративна монархія, колективний сюзеренітет, золотоординське ярмо.

Встановлювати хронологічну послідовність основних подій, явищ, процесів періоду, співвідносити історичні події, явища, процеси з відповідною епохою.

Позначати на картосхемі Київське, Чернігівське, Переяславське князівства, Галицько-Волинську державу за часів правління Данила Романовича; напрямки походів монголів у південно-західні руські землі.

Називати імена значних діячів, пам’ятки культури періоду.

Визначати причини і сутність політичної роздробленості Київської Русі, особливості процесу формування та значення утворення Галицько-Волинської держави, причини та міжнародне значення коронації Данила Романовича, особливості залежності українських князівств від Золотої Орди, наслідки золотоординського панування.

Характеризувати розвиток Київського, Чернігівського, Переяславського, Галицького та Волинського князівств, внутрішню та зовнішню політику Данила Романовича, його наступників.

Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у ІХ-ХІV ст.

Факти: боротьба Польщі, Угорщини та Литви за Галицько-Волинську спадщину. Входження українських земель до складу Литовської держави. Кревська унія. Ліквідація князем Вітовтом самостійності удільних українських князівств. Виступ литовсько-руської знаті на чолі з князем Свидригайлом Ольгердовичем. Відновлення й остаточна ліквідація Київського та Волинського удільних князівств. Утворення Кримського ханства. Перехід кримських ханів у васальну залежність від Туреччини. Виникнення українського козацтва. Включення Закарпаття до складу Угорщини, Буковини до складу Молдавського князівства. Московсько-литовські війни. Розвиток культури та освіти.

Дати: 1385 р. – укладення Кревської унії;
1471 р. – остаточна ліквідація Київського князівства;
1489 р. – перша згадка про українських козаків у писемних джерелах.

Персоналії: Володимир Ольгердович, Свидригайло Ольгердович, Костянтин Іванович Острозький, Юрій Дрогобич.

Поняття та терміни: шляхта, пани, панщина, магдебурзьке право, магістрат, рада, лава, війт, цехи, дума.

Встановлювати хронологічну послідовність основних подій періоду, співвідносити історичні події з відповідною епохою.

Позначати на картосхемі територіальні межі держав, у складі яких перебували українські землі, українські міста, які отримали магдебурзьке право, територію Кримського ханства.

Називати історичних діячів, пам'ятки культури цього періоду.

Визначати особливості суспільно-політичного життя українських земель у складі Великого князівства Литовського, причини та наслідки Кревської унії, причини виникнення українського козацтва; історичні умови розвитку української культури.

Описувати визначні пам’ятки культури цього періоду.

Характеризувати політичне становище українських земель у складі Великого князівства Литовського до і після Кревської унії, економічний розвиток українських земель у складі Великого князівства Литовського, становище суспільних станів, здобутки в галузі освіти, уснопоетичної творчості та книговидання, архітектури й образотворчого мистецтва, діяльність видатних діячів періоду.

Українські землі в другій половині ХVІ ст.

Факти: зміни у соціальній структурі українського суспільства. Виникнення Запорізької Січі. Повстання 90-х років ХVІ ст.Люблінська унія та її вплив на українські землі. Братський рух. Реформаційний та контрреформаційний рухи в Україні. Утворення греко-католицької церкви. Розвиток культури та освіти.

Дати: 556-1561 р. – Створення Пересопницького Євангелія;
1556 р. – заснування князем Д. Вишневецьким на о. Мала Хортиця першої Запорізької Січі;
1569 р. – Люблінський сейм (Люблінська унія). Утворення Речі Посполитої;
1596 р. – Берестейська церковна унія. Утворення греко-католицької церкви.

Персоналії: Василь-Костянтин Острозький; Дмитро Вишневецький, Герасим Смотрицький, Іван Федоров.

Поняття та терміни: українська шляхта, українське козацтво, реєстрове козацтво, Запорізька Січ, козацька старшина, козацькі клейноди.

Встановлювати хронологічну послідовність основних подій періоду, співвідносити історичні події з відповідною епохою.

Позначати на картосхемі територіальні зміни, що відбулися внаслідок Люблінської унії, польські воєводства на українських землях та їхні центри, терени Запорізької Січі, напрямки козацьких походів.

Називати імена визначних козацьких ватажків, діячів культурно-церковного життя, митців; найзначніші твори літератури, пам’ятки архітектури, мистецтва періоду.

Визначати наслідки Берестейської унії для церковного життя в Україні, участі козацтва у Хотинській війні, наслідки та значення козацьких повстань.

Описувати визначні пам’ятки культури періоду.

Характеризувати соціальну структуру українського суспільства, становище різних верств населення українського суспільства ХVІ ст., суспільно-політичні зміни, які відбулися на українських землях внаслідок Люблінської унії, досягнення архітектури та образотворчого мистецтва, освіти та книговидання; військово-політичну організацію козацтва, військове мистецтво козаків; становище православної церкви, діяльність видатних діячів періоду, єзуїтів, православних братств.

Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст.

Факти: національно-визвольна війна українського народу. Зміни в суспільно-політичному житті. Утворення української козацької держави – Війська Запорозького. Зовнішньополітична діяльність уряду Богдана Хмельницького.

Дати: 1648 р. – Жовтоводська, Корсунська та Пилявецька битви;
1649 р. – Зборівська битва. Укладення Зборівського договору;
1651 р. – Берестецька битва. Укладення Білоцерківського договору;
1652 р. – Батозька битва;
1654 р. – укладення українсько-російського договору.

Персоналії: Богдан Хмельницький, Іван Богун.

Поняття та терміни: Національно-визвольна війна, Військо Запорізьке, Гетьманщина.

Встановлювати хронологічну послідовність основних подій вказаного періоду, співвідносити історичні події з відповідною епохою.

Позначати на картосхемі територіальні зміни, що відбулися внаслідок Національно-визвольної війни, територію української козацької держави за Зборівським і Білоцерківським договорами, місця основних подій війни.

Називати видатних діячів періоду.

Визначати причини та наслідки Національно-визвольної війни, місце Гетьманщини в міжнародних відносинах тогочасної Європи.

Описувати перебіг основних подій війни.

Характеризувати діяльність Б.Хмельницького, відносини Гетьманщини з Польщею, Кримським ханством, Молдовою, Московією; умови мирних угод українців з польським урядом, українсько-російського договору 1654 р.; зміни політичного та економічного становища українців.

Порівнювати наслідки та значення найважливіших битв Національно-визвольної війни.

Українські землі в 60—80-ті рр. XVII ст.

Факти: гетьманування І. Виговського. Ухвалення Гадяцьких пунктів. Московсько-українська війна. Гетьманування Ю. Хмельницького. Поділ Гетьманщини. Гетьманування П. Тетері, І. Брюховецького, П. Дорошенка, Д. Многогрішного, І. Самойловича. Чигиринські походи турецько-татарського війська. Занепад Правобережжя. Запорозька Січ у складі Гетьманщини. Адміністративно-територіальний устрій Слобідської України.

Дати: 1659 р. – Конотопська битва;
1667 р. – Андрусівський договір;
1681 р. – Бахчисарайський мирний договір;
1686 р. – „Вічний мир”.

Персоналії: Іван Виговський, Павло Тетеря, Петро Дорошенко, Іван Брюховецький, Іван Сірко, Юрій Хмельницький, Дем’ян Многогрішний, Іван Самойлович.

Поняття та терміни: Руїна.

Встановлювати хронологічну послідовність основних подій вказаного періоду, співвідносити історичні події з відповідною епохою.

Позначати на картосхемі території, підвладні гетьманам Лівобережної та Правобережної України; території, що перебували під контролем Московського царства, Туреччини, Польщі.

Називати визначних діячів періоду.

Визначати причини та наслідки московсько-української війни 1658—1659 рр.; Руїни; укладення гетьманськими урядами угод з державами-сусідами, найважливіших угод між іноземними державами, що стосувалися українських земель.

Характеризувати зовнішньою та внутрішню політику гетьманів, зміст політичних угод того часу, що стосувалися українських земель, особливості господарського та церковного життя.

Порівнювати адміністративно-політичний устрій Слобідської України та Лівобережної Гетьманщини.

Українські землі наприкінці ХVІІ – першої половини ХVІІІ ст.

Факти: гетьманування І. Мазепи. Національно-визвольна акція гетьмана І. Мазепи. Гетьманування І. Скоропадського, Д. Апостола. Обмеження автономії Гетьманщини. "Правління Гетьманського уряду". Розвиток культури та освіти.

Дати: 1708–1709 рр. – національно-визвольна акція гетьмана І. Мазепи;
1710 р. – ухвалення Конституції Пилипа Орлика.

Персоналії: Іван Мазепа, Іван Скоропадський, Павло Полуботок, Данило Апостол, Пилип Орлик, Феофан Прокопович, Самійло Величко, Іван Щирський, Іван Руткович, Йов Кондзелевич, Семен Палій.

Поняття та терміни: Малоросія, Малоросійська колегія, козацьке бароко, козацькі літописи.

Позначати на картосхемі території, підвладні гетьманам Лівобережної України, території, що перебували під контролем Московії, місця важливих подій.

Називати імена значних діячів, культурних пам’яток цього періоду.

Визначати причини укладення українсько-шведського союзу в роки Північної війни; наслідки Полтавської битви для українських земель; значення Києво-Могилянської академії в культурному житті.

Описувати визначні пам’ятки культури цього періоду, перебіг подій національно-визвольної акції гетьмана І. Мазепи.

Характеризувати внутрішню та зовнішню політику І. Мазепи та інших гетьманів цього періоду, Першої Малоросійської колегії, "Правління Гетьманського уряду"; зміст Конституції Пилипа Орлика; досягнення архітектури та образотворчого мистецтва, літератури та природничих наук.

Українські землі в другій половині XVIII ст.

Факти: гетьманування К. Розумовського. Ліквідація автономного устрою Гетьманщини. Діяльність Другої Малоросійської колегії. Ліквідація Запорізької Січі. Скасування козацького устрою на Слобожанщині. Заселення Південної України. Розгортання гайдамацького та опришківського рухів. Зміни у політичному становищі Правобережної України після поділів Речі Посполитої. Розвиток культури, науки, освіти та філософських ідей.

Дати: 1764 р. – остаточна ліквідація гетьманства;
1768 р. – Коліївщина;
1775 р. – остаточна ліквідація царським урядом Запорізької Січі;
1783 р. – царський указ про закріпачення селян в Лівобережній та Слобідській Україні.

Персоналії: Кирило Розумовський, Петро Калнишевський, Григорій Сковорода, Іван Григорович-Барський, Йоганн Пінзель, Яків Погребняк, Артем Ведель, Максим Березовський, Дмитро Бортнянський.

Поняття та терміни: Нова (Підпільненська) Січ, Задунайська Січ, Коліївщина, паланка, зимівник.

Встановлювати хронологічну послідовність подій періоду, співвідносити історичні події з відповідною епохою, синхронізувати події у Наддніпрянській та Західній Україні.

Позначати на картосхемі територіальні зміни, що відбулися внаслідок поділів Польщі, російсько-турецьких війн, території, охоплені національно-визвольним рухом на Правобережній і Західній Україні.

Називати історичних діячів періоду.

Визначати причини гайдамацького та опришківського рухів, скасування гетьманства і ліквідації Запорізької Січі, наслідки ліквідації Запорізької Січі й Гетьманщини, поділів Польщі, приєднання земель Правобережної України та Криму до Росії; значення Запорізької Січі й Гетьманщини в історії України.

Описувати визначні пам’ятки культури цього періоду.

Характеризувати основні напрямки політики Російської імперії щодо України, особливості гайдамацького та опришківського рухів, суспільно-політичного, соціально-економічного та культурного розвитку Криму, територіально-адміністративного устрою та господарського життя Нової (Підпільненської) Січі; особливості розвитку та досягнення української культури, діяльність Києво-Могилянської академії.

Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ– у першій половині ХІХ ст.

Факти: включення українських земель до складу Російської імперії. Адміністративно-територіальний поділ українських земель. Промисловий переворот та зародження ринкової економіки. Розвиток національного руху. Поширення на Україну російського і польського суспільних рухів. Повстання під проводом Устима Кармалюка. Київська козаччина.

Дати: 1798 р. – вихід друком "Енеїди" Івана Котляревського;
грудень 1825 – січень 1826 рр. – повстання Чернігівського полку;
1846-1847 рр. – діяльність Кирило-Мефодіївськоготовариства.

Персоналії: І. Котляревський, М. Костомаров, П. Куліш, М.Гулак, Т. Шевченко

Поняття та терміни: нація, національне відродження, національна ідея, декабристи, масонство.

Встановлювати хронологічну послідовність подій періоду, співвідносити історичні події з відповідною епохою, синхронізувати події у Наддніпрянській та Західній Україні.

Позначати на картосхемі українські землі у межах Російської імперії, території, охоплені повстанням У.Кармалюка, "Київською козаччиною".

Називати історичних діячів періоду.

Визначати наслідки для України російсько-турецьких війн (1806–1812, 1828–1829) та російсько-французької війні 1812 року, причини та значення антикріпосницького руху Наддніпрянщини, діяльності Кирило-Мефодіївського братства.

Характеризувати політику Російської імперії щодо України, початок національного відродження, форми соціального протесту українського населення, поширення на Україну російського і польського суспільних рухів, програмні засади діяльності Кирило-Мефодіївського братства, риси економічного розвитку, соціальних відносин.

Західноукраїнські землі наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Факти: включення західноукраїнських земель до складу Австрійської імперії, адміністративно-територіальний поділ західноукраїнських земель, реформи Марії Терезії та Йосифа ІІ та українські землі, діяльність "Руської трійці". Діяльність Головної руської ради (ГРР).

Дати: 1833-1837 рр. – діяльність "Руської трійці";
1848 р. – скасування кріпосництва в Галичині.

Персоналії: М. Шашкевич, І. Вагилевич, Я.Головацький, Л. Кобилиця.

Встановлювати хронологічну послідовність подій періоду, співвідносити історичні події з відповідною епохою, синхронізувати події у Наддніпрянській та Західній Україні.

Позначати на картосхемі українські землі у межах Австрійської імперій; території, охоплені повстанням під проводом Лук’яна Кобилиці.

Називати історичних діячів цього періоду.

Визначати наслідки та значення подій 1848–1849 рр. для України, причини та значення антикріпосницького руху Західної України.

Описувати перебіг національно-визвольного руху в Галичині під час революції 1848–1849 рр. в Австрії.

Характеризувати політику Австрійської імперії щодо Західної України та її наслідки, зміст та наслідки реформ Марії-Терези та Йосифа ІІ для економічного і суспільного життя Галичини, Буковини та Закарпаття, економічний розвиток, соціальні відносини на українських землях Австрійської імперії, початок національного відродження на західноукраїнських землях, форми соціального протесту населення.

Порівнювати соціально-економічний розвиток українських земель під владою Російської та Австрійської імперій.

Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст.

Факти: національне відродження. Відкриття університетів. Культурно-освітній рух. Поява "Історії русів". Розвиток літератури, мистецтва.

Дати: 1805 р. – відкриття університету у Харкові;
1834 р. – відкриття університету в Києві.

Персоналії: І. Котляревський, Т. Шевченко, П. Гулак-Артемовський; Г. Квітка-Основ’яненко, М. Максимович; М. Остроградський; В. Каразін.

Позначати на картосхемі відкриті у першій половині ХІХ ст. університети.

Називати імена і твори видатних діячів культурного життя України, пам’ятки культури кінця ХVІІІ– першої половини ХІХ ст.

Визначати умови та особливості розвитку культури у кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст., причини культурних зрушень у першій половині ХІХ ст.

Характеризувати основні явища і процеси розвитку культури цього періоду, основні ідеї творів, що заклали основи української літературної мови, музичного, образотворчого мистецтва, архітектури та творчі здобутки видатних вітчизняних науковців та митців.

Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.

Факти: реформи 60-70-х років ХІХ ст. та процеси модернізації в Україні. Політика російського царизму щодо України. Розвиток громадівського руху.Заснування і діяльність "Південно-Західного відділу Російського географічного товариства". Вплив російського громадсько-політичного руху на Україну.

Дати: 1853-1856 рр. – Кримська війна;
1863 рр. – Валуєвський циркуляр;
1876 р. – Емський указ.

Персоналії: В. Антонович, М. Драгоманов, П. Чубинський, Б. Грінченко.

Поняття та терміни: земства, громадівство, братство тарасівців, "Чигиринська змова".

Встановлювати хронологічну послідовність подій періоду, співвідносити історичні події з відповідною епохою, синхронізувати події у Наддніпрянській та Західній Україні.

Визначати наслідки промислового перевороту, скасування кріпосного права та інших реформ 60-70-х років ХІХ ст. для України, основні тенденції соціально-економічного розвитку Наддніпрянської України у другій половині ХІХ ст., причини появи та розвитку громадівського руху, напрямки розвитку і здобутки національно-визвольного руху Наддніпрянської України.

Характеризувати риси соціально-економічного розвитку українських земель в складі Росії напередодні реформ 60-70-х років ХІХ ст., основний зміст реформ Олександра ІІ 1860–1870-х років, особливості проведення реформ в Україні, суттєві зміни у соціальному складі населення Наддніпрянської України у другій половині ХІХ ст. та процеси модернізації, національний рух в Наддніпрянщині та національну політику Росії, основні погляди громадівців.

Порівнювати особливості пореформеного соціально-економічного розвитку з дореформеним розвитком України, український національний рух у Наддніпрянщині у першій та другій половині ХІХ ст.

Західноукраїнські землі у складі Австрійської імперії у другій половині ХІХ ст.

Факти: національна політика австрійського уряду щодо українських земель. Розвиток кооперативного руху, трудова еміграція. Політизація національного руху і утворення перших політичних партій: Русько-української радикальної партії (РУРП), Української Національно-демократичної партії (УНДП), Української соціал-демократичної партії (УСДП). Діяльність культурно-освітнього товариства "Просвіта".

Дати: 1868 р. – створення у Львові товариства „Просвіта”;
1873 р. – створення у Львові Літературного товариства ім. Т.Шевченка (від 1892 р. – наукового товариства ім. Т.Шевченка);
1890 р. – створення Русько-української радикальної партії.

Персоналії: Є. Левицький, І. Франко, М. Павлик, Ю. Бачинський, М. Грушевський.

Поняття та терміни: українофіли, москвофільство, народовці, партії.

Встановлювати хронологічну послідовність подій періоду, співвідносити історичні події з відповідною епохою, синхронізувати події у Наддніпрянській та Західній Україні.

Називати імена лідерів національно-визвольного руху Західної України.

Визначати причини трудової еміграції українців, зародження кооперативного руху, особливості українського національного руху на Буковині та Закарпатті, роль і місце української греко-католицької церкви у піднесенні національного життя Західної України, напрямки діяльності і здобутки провідних діячів Західної України у визвольному русі другої половини ХІХ ст.

Характеризувати вплив аграрної реформи 1848 р. на розвиток економіки Західної України, риси соціально-економічного розвитку західноукраїнських земель у другій половині ХІХ ст., суттєві зміни у соціальному складі населення, основні течії суспільно-політичного руху: москвофілів та народовців; діяльність „Просвіт” та Наукового товариства ім. Т.Шевченка, процес утворення українських політичних партій у Галичині.

Культура України в другій половині ХІХ – початку ХХ ст.

Факти: становлення і консолідація української нації. Піднесення української культури. Освіта. Недільні школи в Наддніпрянській Україні. Розвиток науки. Розвиток нових напрямів культури. Відкриття театрів, музеїв, архівів. Українські підприємці-благодійники. Церковне життя.

Дати: 1865 р. – відкриття Новоросійського університету.

Персоналії: І. Мечников, Д. Яворницький, І. Нечуй-Левицький, П. Мирний, Л. Українка, І. Франко, М. Старицький, М. Кропивницький, І. Карпенко-Карий, М. Садовський, П. Саксаганський, М. Заньковецька, М. Лисенко, С. Гулак-Артемовський, М. Пимоненко, А. Кримський, Д. Заболотний, М. Коцюбинський, В. Стефаник, М. Леонтович, С.Крушельницька.

Поняття: професійний театр, реалізм, модернізм.

Називати дати, імена і твори видатних діячів вітчизняної культури,пам’ятки культури другої половини ХІХ–початку ХХ ст.

Визначати умови розвитку культури у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст., взаємозв’язок промислового перевороту з досягненнями в галузі науки та техніки, творчі здобутки видатних вітчизняних науковців та митців.

Характеризувати основні культурні явища, процеси другої половини ХІХ – початку ХХ ст., розвиток музичного, образотворчого мистецтва, архітектури, процес становлення професійного театру, діяльність меценатів та їх вплив на розвиток культури.

Наддніпрянська Україна на початку ХХ ст.

Факти: утворення монополістичних об’єднань в Україні. Економічна криза 1900– 1903 рр. та передвоєнне економічне піднесення. Створення політичних партій Наддніпрянщини. Розвиток самостійницької і автономістської течій в національному русі. Посилення національного гніту в Наддніпрянській Україні у 1907–1914 рр. Події революції 1905—1907 рр. в Україні. Діяльність українських парламентських громад в І та ІІ Державних Думах. Земельна реформа П. Столипіна та її вплив на Україну.

Дати: 1900 р. – утворення РУП, першої політичної партії Наддніпрянської України.

Персоналії: Є. Чикаленко, С. Єфремов, С. Петлюра.

Поняття та терміни: монополія, українська соціал-демократія.

Встановлювати хронологічну послідовність подій періоду, співвідносити історичні події з відповідною епохою, синхронізувати події у Наддніпрянській та Західній Україні.

Називати імена лідерів національно-визвольного руху Наддніпрянської України початку ХХ ст.

Визначати основні тенденції соціально-економічного та політичного розвитку Наддніпрянської України на початку ХХ ст., причини та наслідки посилення національного гніту в Наддніпрянській Україні у 1907–1914 рр., напрямки діяльності і здобутки діячів Наддніпрянської України у національному русі початку ХХ ст.

Характеризувати особливості економічного розвитку Наддніпрянської України (процес монополізації, розвиток сільського господарства, причини і наслідки економічної кризи 1900-1903 рр. та передвоєнного економічного піднесення), процес утворення українських політичних партій, розвиток самостійницької і автономістської течій в національному русі та формування української соціал-демократії, національно-визвольний рух України в роки російської революції 1905–1907 рр., діяльність українських парламентських громад в І та ІІ Державних Думах Росії, проведення Столипінської аграрної реформи, характеризувати особливості її запровадження в Україні.

Порівнювати процес утворення українських політичних партій Наддніпрянщини та Західної України.


вторая часть


Главная > ЗНО 2009 > Программа по истории ч.1
 
загрузка...