Выпускной класс? Пора готовиться! Все про ЗНО: расписание ЗНО, регистрация на ЗНО, программы ЗНО, вопросы и ответы ЗНО.

ВУЗы Украины по регионам. Рейтинги ВУЗов. Болонский процесс в Украине.

Высшее образование за границей. FLEX - бесплатное обучение в США.




Поиск по сайту


Главная > ЗНО 2012 > Программа ЗНО 2012 по биологии. Часть 2



Программа внешнего независимого тестирования 2012 года (ЗНО 2012) по биологии
Часть 2

биология

Для многих школьников биология, как и другие естественные науки, является довольно таки сложным и не всегда понятным предметом. Да и школьные учебники не всегда, к сожалению, способствуют усвоению материала. Хорошее решение в подобной ситуации - помощь специалиста, а подобрать репетитора по биологии и другим предметам можно на специализированных сайтах.

Ниже приведена вторая часть программы по биологии внешнего независимого тестирования:



Програму зовнішнього незалежного оцінювання з біології 2012 розроблено на основі чинних програм для загальноосвітніх навчальних закладів: Біологія, 7-11 класи (К.: Перун, 2005) та Біологія, 10-11 класи (Тернопіль, Мандрівець, 2011).

Завданням зовнішнього незалежного оцінювання з біології є:

  • перевірити відповідність знань та умінь учнів програмним вимогам;
  • виявити рівень навчальних досягнень учнів;
  • оцінити ступінь підготовленості випускників загальноосвітніх навчальних закладів до подальшого навчання у вищих навчальних закладах.

Зміст програми зовнішнього незалежного оцінювання структурований за рівнями організації життя й складається з «Вступу» та розділів: «Молекулярний рівень організації життя», «Клітинний рівень організації життя», «Неклітинні форми життя», «Організмовий рівень організації життя», «Надорганізмові рівні організації життя», «Історичний розвиток органічного світу», які в свою чергу розподілено на теми. В кожній темі визначено обсяг вимог до знань та предметних умінь учасників зовнішнього незалежного оцінювання з біології.

Програма зовнішнього незалежного оцінювання спрямована на виявлення рівня сформованості знань та умінь з шкільного предмета «Біологія» на основі яких учасник зовнішнього незалежного оцінювання зможе:

  • характеризувати основні біологічні поняття, закономірності, закони та теорії, біологічні явища і процеси;
  • оперувати поняттями, за потреби пояснення процесів та явищ живої природи, підтверджуючи прикладами з життя та діяльності людини, охорони здоров’я, досягнень біологічної науки;
  • порівнювати процеси життєдіяльності на різних рівнях організації, (молекулярному, клітинному,
  • організмовому, популяційно-видовому, екосистемному, біосферному) та виявляти взаємозв’язки між ними;
  • встановлювати причинно-наслідкові, функціональні, структурні зв’язки та закономірності у живій природі, класифікувати об’єкти;
  • виявляти наслідки впливу шкідливих звичок на організм;
  • застосовувати біологічні знання для аналізу ситуацій, що виникають у різних сферах життя;
  • виконувати розрахунки із використанням математичного апарату;
  • застосовувати набуті знання при аналізі біологічної інформації, представленої в різних формах (графічній, табличній, текстовій);
  • обґрунтовувати висновки.


Назва розділу, теми
Знання
Предметні уміння та способи навчальної діяльності
Людина Положення людини в системі органічного світу. Тканини організму людини (епітеліальна, м’язова, нервова, сполучна) їх будова і функції. Внутрішнє середовище організму людини. Гомеостаз. Функціональні системи органів.
Функції та будова: органів опорно-рухової системи; крові, лімфи; кровоносної і лімфатичної систем; систем органів травлення, дихання; імунної, ендокринної, нервової систем; сечовидільної системи; шкіри; сенсорних систем; органів зору, слуху, рівноваги.
Кровообіг. Лімфообіг. Кровотворення. Імунітет, його види. Зовнішнє і клітинне дихання.
Живлення і травлення. Енергетичні потреби організму. Основні етапи розщеплення білків, вуглеводів і жирів. Норми і гігієна харчування. Вітаміни, їхні властивості. Авітамінози, гіпо- та гіпервітамінози.
Системи, що забезпечують виділення продуктів метаболізму (сечовидільна, дихальна, травна, шкіра)
Регуляція функцій (нервова, гуморальна). Рефлекс. Рефлекторна дуга. Терморегуляція. Загартування. Гіподинамія.
Вища нервова діяльність людини. Безумовні і умовні рефлекси. Утворення умовних рефлексів. Тимчасовий нервовий зв'язок. Гальмування умовних рефлексів. Динамічний стереотип. Фізіологічні основи мовлення. Перша і друга сигнальні системи. Мислення і свідомість. Відчуття, сприйняття, увага, пам'ять та її види, емоції. Особистість. Типи темпераменту. Характер. Обдарованість, здібності. Сон і його значення.
Вплив алкоголю, наркотиків, токсинів та тютюнокуріння на організм людини.
  • Розпізнавати: тканини, окремі органи і системи органів людини на малюнках і схемах.
  • Характеризувати: типи тканин; внутрішнє середовище організму людини; принципи роботи нервової і ендокринної системи; механізми роботи серця, руху крові по судинах; механізми скорочення м’язів, дихальних рухів; захисні реакції організму (імунні, алергічні, зсідання крові, стрес, підтримання температури тіла тощо); процеси травлення, всмоктування, газообміну в клітинах і тканинах, утворення сечі, терморегуляції; роль вітамінів, бактеріальної флори шлунково-кишкового тракту в життєдіяльності людини; фізіологічну природу сну.
  • Пояснювати: роль складових внутрішнього середовища організму людини; роль функціональних систем; сутність і значення нервово-гуморальної регуляції; механізми нервово-гуморальної регуляції процесів травлення, дихання, кровообігу, терморегуляції, виділення, опори і руху, обміну речовин і енергії; значення сигнальних систем у сприйнятті навколишнього середовища; біологічне значення сну.
  • Наводити приклади: залоз зовнішньої, внутрішньої і змішаної секреції; гормонів ендокринних залоз; травних залоз, травних соків та їх ферментів; вітамінів; безумовних і умовних рефлексів; навичок, звичок, емоцій; біоритмів людини.
  • Застосовувати знання для надання першої допомоги при різних видах кровотеч, опіках, тепловому і сонячному ударах, обмороженні, ураженні електричним струмом або блискавкою, при зупинці дихання, при ушкодженнях опорно-рухової системи, при отруєннях.
  • Визначати: фізіологічні причини стомлення м’язів; причини і наслідки гіподинамії; причини захворювань, що ведуть до порушення функцій і складу крові, захворювань ендокринних залоз, органів кровообігу, дихання, травлення, виділення, опорно-рухового апарату, порушень зору і слуху; чинники, що впливають на формування особистості.
  • Порівнювати: будову скелету людини і тварин; нервову і гуморальну регуляцію функцій; безумовні і умовні рефлекси; першу і другу сигнальні системи; типи темпераменту.
  • Встановлювати та розкривати: взаємозв’язок будови та функцій органів та систем органів; зв'язок основних властивостей нервової системи і темпераменту.
  • Аналізувати та розкривати роль всіх систем органів в обміні речовин, забезпеченні гомеостазу і механізмів його підтримання.
  • Обґрунтовувати: значення рухової активності; фізіологічні основи раціонального харчування; правила гігієни; шкідливий вплив алкоголю, наркотиків, токсинів та тютюнокуріння на організм людини.
Розмноження організмів Форми розмноження організмів (нестатеве, статеве). Способи нестатевого розмноження одноклітинних (поділ, шизогонія, брунькування, спороутворення) і багатоклітинних організмів (вегетативне розмноження, спороутворення).
Клон. Клонування організмів. Партеногенез. Поліембріонія. Генетична комбінаторика під час розмноження - кон’югація, копуляція.
Ставеве розмноження. Процеси формування статевих клітин. Запліднення та його форми. Роздільностатеві та гермафродитні організми. Партеногенез.
  • Пояснювати: сутність і біологічне значення статевого і нестатевого розмноження, партеногенезу, поліембріонії, запліднення.
  • Розрізняти: способи розмноження; форми запліднення; способи вегетативного розмноження рослин і тварин.
  • Порівнювати: статеве і нестатеве розмноження; будову чоловічих і жіночих гамет.
  • Аналізувати: етапи формування статевих клітин.
  • Характеризувати відмінності в будові і процесах формування чоловічих і жіночих гамет.
Індивідуальний розвиток організмів Онтогенез. Періоди індивідуального розвитку організмів. Зародковий (ембріональний) період розвитку, його етапи у тварин. Післязародковий (постембріональний) період розвитку, його типи і етапи у тварин і людини. Статеве дозрівання (на прикладі людини). Особливості післязародкового розвитку у рослин. Ріст його типи та регуляція. Регенерація. Життєвий цикл. Прості та складні життєві цикли. Чергування різних поколінь у життєвому циклі. Ембріотехнології.
  • Характеризувати етапи ембріонального розвитку у тварин (дробіння, утворення морули, бластули, гаструли, диференціація клітин, гістогенез, органогенез, явище ембріональної індукції); механізми росту, статевого дозрівання (на прикладі людини).
  • Пояснювати сутність і біологічне значення: чергування поколінь у життєвому циклі організмів; прямого і непрямого розвитку тварин.
  • Класифікувати типи росту у організмів різних царств.
  • Аналізувати: періоди онтогенезу у рослин і тварин; основні життєві цикли у рослин і тварин; причини сезонних змін у житті рослин і тварин.
  • Порівнювати: прямий та непрямий розвиток багатоклітинних тварин; життєві цикли рослин; можливості і механізми регенерації організму у рослин і тварин.
  • Виявляти чинники, що впливають на онтогенез людини, та оцінювати результати їхньої дії.
  • Оцінювати можливості корекції вад розвитку людини.
Спадковість і мінливість Генетика. Методи генетичних досліджень (у тому числі спадковості людини). Основні поняття генетики: гени (структурні та регуляторні), алель гена, локус гена, домінантний і рецесивний стани ознак, гомозигота, гетерозигота, генотип, фенотип, спадковість, мінливість.
  • Розпізнавати: алельні і неалельні гени; гомозиготи і гетерозиготи; домінантний і рецесивний стани ознак, типи взаємодії генів.
  • Характеризувати вплив токсичних речовин, наркотиків, алкоголю та тютюнокуріння на спадковість людини.
Закономірності спадковості Закономірності спадковості, встановлені Г. Менделем та їх статистичний характер. Закон чистоти гамет. Методи перевірки генотипу гібридних особин. Проміжний характер успадкування. Зчеплене успадкування. Хромосомна теорія спадковості. Генетичні основи визначення статі у різних груп організмів. Співвідношення статей у популяціях. Успадкування, зчеплене зі статтю. Взаємодія генів та її типи. Організація геному у різних груп організмів. Цитоплазматична спадковість.
  • Пояснювати: цитологічні основи законів спадковості Г. Менделя; принципи взаємодії алельних і неалельних генів; вплив летальних алелей; механізми визначення статі; значення зчепленого (у тому числі зі статтю) успадкування; множинну дію генів; основні закономірності функціонування генів у про- та еукаріотів; біологічне значення цитоплазматичної спадковості.
  • Визначати причини відхилень при розщепленні від типових кількісних співвідношень, встановлених Г. Менделем.
  • Порівнювати: гомозиготи і гетерозиготи; генотип і фенотип; геноми різних груп організмів (прокаріот, еукаріот, вірусів).
  • Аналізувати: основні положення хромосомної теорії; схеми моногібридного і дигібридного схрещування; родоводи; спадкові ознаки родини.
  • Складати схеми моногібридного і дигібридного схрещування.
  • Розв’язувати генетичні задачі: на моногібридне і дигібридне схрещування, взаємодію алельних генів: повне і неповне домінування, кодомінування, зчеплене зі статтю успадкування.
  • Обґрунтовувати: цілісність генотипу; роль спадковості в еволюції організмів; значення вивчення законів спадковості для практичної діяльності людства.
Закономірності мінливості Модифікаційна (неспадкова) мінливість, її властивості і статистичні закономірності. Норма реакції. Варіаційний ряд. Варіаційна крива. Спадкова мінливість та її види: комбінативна і мутаційна. Типи мутацій. Мутагенні фактори. Спонтанні мутації. Закон гомологічних рядів спадкової мінливості.
  • Розпізнавати: спадкову і неспадкову мінливість; види спадкової мінливості; типи мутацій.
  • Пояснювати: роль взаємодії генотипу та умов довкілля у формуванні фенотипу; адаптивний характер модифікаційних змін; значення комбінативної мінливості; роль мутагенних чинників.
  • Характеризувати: закономірності комбінативної та мутаційної мінливості; властивості мутацій.
  • Визначати: причини модифікаційної мінливості; джерела комбінативної мінливості; причини виникнення мутацій.
  • Порівнювати мутаційну і модифікаційну мінливість.
  • Аналізувати варіаційний ряд і варіаційну криву.
  • Обґрунтовувати: значення мутацій у природі та житті людини; заходи захисту від впливу мутагенних чинників; роль мутацій в еволюції організмів; значення закону гомологічних рядів спадкової мінливості.
Селекція Завдання і методи селекції. Сорт, порода, штам. Штучний добір, його форми. Системи схрещувань організмів: внутрішньовидова гібридизація (споріднене – інбридинг, і неспоріднене – аутбридинг схрещування), міжвидова (віддалена) гібридизація. Гетерозис. Особливості селекції рослин, тварин, мікроорганізмів. Поліплоїдія. Центри різноманітності та походження культурних рослин. Райони одомашнення тварин. Біотехнології, генетична та клітинна інженерія. Генетично модифіковані і химерні організми.
  • Розрізняти: форми штучного добору; системи схрещувань організмів.
  • Характеризувати: особливості селекції рослин, тварин, мікроорганізмів; напрямки досліджень та сучасні досягнення біотехнологій; принципи створення та застосування генетично модифікованих і химерних організмів.
  • Порівнювати класичні та новітні методи біотехнологій.
  • Пояснювати: значення законів генетики для селекції, біологічне значення явища гетерозису; значення поліплоїдії в селекції рослин; роль досягнень сучасних біотехнологій у житті та господарській діяльності людини.
  • Визначати: генетичні наслідки різних систем схрещувань організмів; причини гетерозису; способи подолання стерильності міжвидових гібридів; наслідки застосування сучасних біотехнологій.
Надорганізмові рівні організації життя
Екологічні фактори Екологічні фактори: абіотичні, біотичні, антропогенні. Поняття про обмежуючий (лімітуючий) фактор. Закон оптимуму. Екологічна валентність виду (межі витривалості). Еврибіонтні та стенобіонтні організми. Взаємодія екологічних факторів. Форми біотичних зв’язків (конкуренція, хижацтво, виїдання, мутуалізм, коменсалізм, паразитизм). Адаптація. Адаптивні біологічні ритми організмів. Фотоперіодизм. Сезонні зміни у житті рослин і тварин.
  • Наводити приклади: екологічних факторів; біологічних ритмів.
  • Класифікувати: екологічні фактори; форми біотичних зв’язків; адаптивні біологічні ритми організмів.
  • Пояснювати: роль обмежуючого фактора у поширенні організмів; залежність змін інтенсивності дії екологічних факторів від особливостей середовища існування; біологічне значення біологічних ритмів, фотоперіодизму.
  • Аналізувати дію екологічних факторів на організми, їх вплив на динаміку і коливання чисельності популяції.
  • Встановлювати: причинно-наслідкові зв’язки між явищами і процесами у живій природі; причини та значення біологічних ритмів.
Середовище існування Основні середовища існування організмів: наземно-повітряне, водне, ґрунтове. Організм живих істот як особливе середовище існування. Життєві форми організмів.
  • Характеризувати особливості основних середовищ існування.
  • Наводити приклади: пристосованості організмів до умов життя; подібності в пристосуванні різних видів до однакових умов існування.
  • Порівнювати: різні середовища існування; організми, що пристосувались до життя в різних середовищах.
  • Пояснювати шляхи пристосування організмів до середовищ існування.
Популяційно-видовий рівень організації життя Вид. Критерії виду. Ареал. Екологічна ніша. Структура виду. Популяція. Характеристика популяції. Структура популяції (вікова, просторова, статева). Популяційні хвилі. Гомеостаз популяції. Генофонд популяції.
  • Характеризувати: критерії виду; показники, що характеризують популяцію (чисельність, густота, біомаса, народжуваність, смертність, приріст); структуру виду і популяції.
  • Визначати фактори, які впливають на чисельність і густоту популяції.
  • Пояснювати значення популяційних хвиль;
  • потребу охорони генофонду популяцій.
Екосистеми Екосистеми, їх склад та різноманіття. Взаємозв’язки між по популяціями в екосистемах (прямі і непрямі; антагоністичні, нейтральні і мутуалістичні; трофічні і топічні). Перетворення енергії в екосистемах. Продуценти. Консументи. Редуценти. Ланцюги живлення. Трофічний рівень. Трофічна сітка. Правило екологічної піраміди. Типи екологічних пірамід. Розвиток екосистем. Сукцесії. Саморегуляція екосистем. Агроценози.
  • Наводити приклади: штучних і природних екосистем; взаємозв’язків між популяціями в екосистемах; організмів, що є продуцентами, консументами, редуцентами; змін угруповань в одному місцезнаходженні.
  • Класифікувати: екосистеми; типи ланцюгів живлення; види екологічних пірамід.
  • Пояснювати: зв’язки між організмами у екосистемах; вплив екологічних факторів на зміни в екосистемах; механізми саморегуляції популяцій та екосистем; особливості функціонування агроценозів, шляхи підвищення їх продуктивності.
  • Визначати причини змін екосистем.
  • Порівнювати природні і штучні екосистеми.
  • Обґрунтовувати потребу охорони генофонду популяцій; роль організмів продуцентів, консументів, редуцентів і людини в штучних і природних екосистемах.
  • Розв’язувати задачі з екології (структура, продуктивність і стійкість різних екосистем).
Біосфера Біосфера. Ноосфера. Жива речовина біосфери її властивості і функції. Кругообіг речовин та потоки енергії в біосфері як необхідні умови її існування. Сучасні екологічні проблеми: ріст населення планети, ерозія та забруднення ґрунтів, ріст великих міст, знищення лісів, нераціональне використання водних та енергетичних ресурсів, можливі зміни клімату, негативний вплив на біологічне різноманіття. Вчення В.І. Вернадського про біосферу та ноосферу, його значення для уникнення глобальної екологічної кризи.
  • Наводити приклади: надорганізменних рівнів життя; ролі живих організмів у перетворенні оболонок Землі (створенні осадових порід, ґрунтоутворенні, підтриманні сталості газового складу атмосфери).
  • Визначати межі біосфери.
  • Характеризувати: властивості і функції живої речовини біосфери; форми забруднення навколишнього середовища.
  • Розкривати взаємозв’язки складових надорганізмових рівнів організації життя.
  • Обґрунтовувати: шляхи подолання екологічної кризи (необхідність раціонального природокористування, розвитку альтернативних джерел енергії; необхідність збереження біорізноманіття).
Охорона видового різноманіття організмів Червона та зелена книги. Природоохоронні території. Поняття про екологічну мережу. Природоохоронне законодавство України. Міжнародне співробітництво у галузі охорони природи.
  • Наводити приклади: природоохоронних територій; міжнародного співробітництва у галузі охорони природи.
  • Класифікувати: види, занесені до Червоної книги, залежно від стану їх популяцій та ступеня загрози зникнення; природоохоронні території.
  • Пояснювати роль природоохоронних територій у збереженні та відтворенні біологічного різноманіття, рівноваги в біосфері.
  • Обґрунтовувати: заходи охорони популяцій, екосистем на основі знань про особливості їхнього функціонування.
Історичний розвиток органічного світу
Основи еволюційного вчення Еволюція. Філогенез. Філогенетичний ряд. Еволюційна гіпотеза Ж.-Б. Ламарка. Основні положення еволюційного вчення Ч. Дарвіна. Біогенетичний закон Геккеля-Мюллера. Дивергенція та конвергенція, аналогічні та гомологічні органи, рудименти та атавізми, мімікрія та її види. Синтетична теорія еволюції. Мікроеволюція. Природний добір. Видоутворення. Макроеволюція. Біологічний прогрес і регрес. Сучасні еволюційні погляди (гіпотези адаптивного компромісу, перерваної рівноваги, неокатастрофізму, сальтаціонізму)
  • Наводити приклади: аналогічних та гомологічних органів; рудиментів та атавізмів; мімікрії; тварин, які мають захисне, попереджувальне забарвлення; внутрішньовидової та міжвидової боротьби за існування; ароморфозів, ідіоадаптацій, загальної дегенерації.
  • Характеризувати: основні положення синтетичної теорії еволюції (елементарна одиниця, елементарні фактори, рушійні сили); шляхи біологічного прогресу (ароморфоз, ідіоадаптація та загальна дегенерація); сучасні уявлення про фактори еволюції (синтез екології і еволюційних поглядів).
  • Розрізняти: форми природного добору; способи видоутворення.
  • Визначати причини та наслідки боротьби за існування.
  • Пояснювати: еволюційне значення популяційних хвиль, ізоляції; творчу роль природного добору; утворення нових видів.
  • Порівнювати: еволюційні гіпотези Ламарка і Дарвіна; різні форми боротьби за існування; дарвінізм та синтетичну теорію еволюції; макро- і мікроеволюцію.
  • Аналізувати: передумови розвитку еволюційних поглядів та еволюційного вчення; різноманітність адаптацій організмів як результат еволюційного процесу; форми природного добору.
  • Обґрунтовувати відносність пристосованості організмів до умов життя у певному середовищі.
Історичний розвиток і різноманітність органічного світу Сучасна система органічного світу. Принципи класифікації організмів. Таксономічні одиниці. Поділ геологічної історії Землі на ери, періоди та епохи. Основні події, що відбувалися у ті чи інші геологічні періоди історії Землі
  • Наводити приклади основних еволюційних подій в протерозойську (вендський період), палеозойську (кембрійський, ордовицький, силурійський, девонський, кам’яновугільний, пермський періоди), мезозойську (тріасовий, юрський, крейдяний періоди), та кайнозойську (палеогеновий, неогеновий, антропогеновий періоди) ери.
  • Аналізувати ускладнення тваринного і рослинного світу в процесі еволюції.
  • Обґрунтовувати єдність органічного світу.


Программа ЗНО 2012 года по биологии. Часть 1

ЗНО 2012

Главная > ЗНО 2012 > Программа ЗНО 2012 по биологии. Часть 2
 
загрузка...